|
|
      |
ГУКАЛО О.
|
Народився і виріс у Львові. Навчався в математичній школі на вулиці Гоголя, потім у Політехніку. Кожний художник пройшов свій шлях до малювання. Я створював на шкільних уроках і на парах в інституті шаржі на викладачів і однокласників, звідси усе і почалося. Запам»ятався характерний випадок – розгніваний вчитель фізики, до якого потрапила моя творчість, викликає мене для пояснень. Його голова зображена з плечима атлета і нижньою частиною тіла, як у німфи чи русалки. Накінець, почуття гумору в ньому перемагає, і педагогічні покарання мене обходять стороною. В цьому першому, стихійному, здебільшого карикатурному періоді творчості, не було ні методу, ні школи, але був гоголевский сміх над усім, що мене оточувало тоді, в суміші з загостреним сприйняттям нікчемства і бідолашності людини.
Робота в науковій лабораторії Політехніка, писання статей, підготовка дисертації – викликали в мене відразу своєю приземленістю і утилітарністю. Працюючи на кафедрі вимірювань та обчислюваної техніки, я весь вільний час витрачав на читання або Платона, або «Казок тисячі і одної ночі», або антології світової філософії. Мене цікавили релігійні твори протестанта Льва Толстого, том «Поезія Давнього Сходу» з Всесвітньої літератури завжди був у ті часи на столі. Тоді я міг сказати, як Федір Достоєвський у своєму листуванні, що мене цікавить найбільше людина і її загадка. Спрацював юнацький максималізм, не хотілося сидіти і чекати біля моря погоди, переконання і життя повинні були співпадати, і я вирішив поставити хрест на своїй кар»єрі інженера і стати гуманітарієм за свій рахунок – з 1990 р. почав писати і друкувати віршовані твори, перебиваючись випадковими заробітками. Ось приклад віршів із зошиту 1990-го року (тоді ще стопроцентно російською):
«Акварелируя к пейзажному леску,
Я – статуя в безмолвности картины.
Живу, баррикадируясь в изделия искусств
И кушаю салат из паутины.»
При Покровській церкві міста Луцька вивчав Православну теологію. Поетичні споглядання тих років збереглися у засушеному вигляді, їх можна зараз побачити на сайті «Стихи.ру». З 2003-го року з»явилася нова грань творчості – став працювати над книгою літературно-критичних статей і філософічних есе, з попередньою назвою «Анатомія геніїв». Починаючи з тієї пори все, що потрапляло в поле зору – від літературних творів до фільмів і музики породжувало роздуми, що потім оформлювались в статті. Більшість з них живуть зараз на сайті Проза.ру. Накінець, бажання наслідувати Максиміліана Волошина, Миколу Реріха, Тараса Шевченко, Вільяма Блейка і їм подібних призвело до намагання звершити в житті синтезу образотворчого мистецтва і словесної творчості. «Художник – це сплав поета і ремісника», - так казав ніби то Поль Сезан, по іншим джерелам Еміль Золя в листі до Поля Сезана.
В 2005-му році показав альбом своїх малюнків відомому львівському художнику Зеновію Кецало, з яким я спілкувався в його майстерні. Образ 80-літного художника, який в цьому віці займався фізичною культурою, безупинно створював картини, зберігаючи ясність розуму і почуття гумору, глибоко засів у мене в голові. Я зрозумів, що з усіх богемних, зіркових, творчих людей, найбільше хотів би бути схожим саме на нього. І так вийшло, що Зеновій Кецало зробився на той момент моїм духовним батьком у світі живопису і відкрив мені туди двері, благословивши малювати олійними фарбами.
Частково поділяю переконання, що професія і талант художника не пов»язані прямо і навчанням у вищих учбових закладах, оскільки ні одного художнього вузу не закінчив. Хоча перечитав купу літератури на цю тему і продовжую читати. Викладачі Політехніки завжди повторювали нам, що головний результат вищої освіти – це вміння працювати з літературою. Тільки уся відмінність в тому, що в студентські роки я читав «Логіку» і «Філософію природи» Гегеля, а не так вже давно відкрив для себе його «Естетику». І подібно до Іллі Глазунова, я втішений тим, що не радикально змінився з тієї пори, що «не відлюбив свою тривогу ранню», як висловлювався Василь Стус.
Приймав участь в чотирьох колективних виставках у місті Луцьку – «Осінній салон 2009», «Зима 2009», «Різдвяна коляда (зима 2010-2011), «Весняний салон 2011»
Адреси интернет-ресурсів: arts.in.ua/artists/murlik, zhivoplsmira.ru/users/kusius, smyart.com/ru, stihi.ru/avtor/murlik1, proza.ru/avtor/murlik1, arthit.ru, tiptopen.com, litkonkurs.ru.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
